Вікінги недаремно назвали цю землю "Гардарікі (країною міст)". На території довкола теперішнього села Біле знайдено 8 городищ часів Київської Русі. Здавалося, не краще звести одну, але справді потужну, і всім скопом боронити її від нападника? Певно, спрацював "інстинкт ґазди" - як мій сусіда має, то я що, гірший за нього? Підвалини галицького менталітету закладалися ще в ті давні часи.
Будівничі городищ ефективно використовували гористий рельєф місцевості - схили збігають вниз від укріплень стрімкими урвищами. Природній захист доповнювався штучними ровами. Укріплення оточувало 2-3 лінії оборони - оздоблені частоколами вали. Обов’язково поблизу городища повинна була бути вода. Ймовірно, нею заповнювались рови. Або, принаймні, заболочувались. Постійно на території цих городищ проживала тільки верхівка, оборонні дружини з’являлися при виникненні загрози.
Войовничу функцію оборонних споруд виконували лиш деякі з відомих нам городищ. Переважно це були добре укріплені поселення, укріплені по периметру валами з частоколом. Спроможні зупинити несподіваний напад ворога, вони не були пристосовані до більш акцентованого удару. Знахідки жіночих прикрас на території одного із таких поселень підтверджують цю теорію.