
 |
Село, що на лівому березі, із колоритною назвою Горигляди, під час останньої повені побувало островом – розумні люди свого часу оселилися на горбочку. Біля Будзина, що нижче по течії, підступні мілини – за малої води чапля перейде Дністер, не замочивши живота.
У Коропці зберігся палац прем’єра Австро-Угорщини - графа Бадені і дерева старого парку.
За декілька кілометрів – водоспадик «Дівочі сльози» - вода спадає у Дністер по мальовничій, порослій мохом, скелі.
Засилля водоспадиків з печерами триває - несподівано на лівому березі високо на схилі під селом Стінка виникає темний отвір печери у скелі. Спочатку тут було язичницьке святилище, пізніше ранньохристиянський храм. На стінах печерки можна знайти зображення солярних знаків. Поруч – маленький ошатний водоспадик.
Остаточно надихнутися водоспадами можна поблизу Космирина – тут кришталево чиста вода кидає свої води із химерної Жовтої скелі.
Дуже поширеною у жителів Космирина є дивна варіація християнської релігії, схожа на мормонську – вірячи не визнають набутків цивілізації, не вживають горілки (!!!); чоловіки носять характерні чорні картузи, жінки різнокольорові хустинки. В селі найвищий рівень народжуваності в області.
На правому березі звертає на себе увагу табличка «Чистилище» - не подумайте лихого, це всього лиш улюблене місце для купання селян.
Далі – три великих повороти. Можна досхочу милуватись неповторними дністровськими краєвидами, плавно занурюватись у природу. До цього світу повертає варварськи знищений схил біля села Сновидів, де місцеві жителі масово вирубують червоний дністровський камінь. І це нещастя з кожним роком прогресує.
У Возилові – каскад мальовничих водоспадиків.
Звідси річка робить величезну петлю - за 25 кілометрів гребіння ви опинитеся всього за 800 метрів від початкової точки
Перші кілометри після Возилова - порадують дикою природою без стаціонарних слідів цивілізації на берегах. За півтори години на правому схилі виникає фантастичний водоспадик, що спадає з різноколірної травертинової скелі.
Зліва минаємо пам’ятний хрест з огорожею – поставлений на честь перших пластових таборів, що проводилися тут ще у 20–их роках минулого сторіччя.
|
|